Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
Крч, всех приветствую! Я хоть и наркоман, но с умом дружу, поэтому сразу начну и расскажу вам, как я купил закладки псилоцибиновых грибов, жег резину дрифтуя на парковке и прочувствовал дичайший приход!
Седняшняя история началась прямо утром, когда я проснулся и почувствовал, что что-то не лайтовое творится вокруг. На самом деле я не особо удивился, ведь уже неделю назад мой брахман рассказал, что закупил новую партию псилоцибиновых грибов. Конечно же, я оперативно обзвонил своих друзей, чтобы они даже не пытались скрывать свои желания и раздербанили грибы со мной.
| Собеседник |
Диалог |
| Друг 1 |
Братишка, псилоцибиновые грибы? Я в деле! |
| Друг 2 |
Анаша или грибы? Ты понимаешь, у меня есть выбор! |
| Друг 3 |
Будет жарко! Я уже на парковке готов выжигать резину! |
Раздал я дозу всем по-братски и включились в игру. Но вначале я решил сделать удар по базовой наркоте и взять пару нарезанных кубиков LSD. Бумажку раздербанил чуть раньше и воткнул под язык. Внезапно все цвета стали ярче, и я почувствовал приток новой энергии. Моя подгородная парковка как раз еще не застроена и отлично подходила для гонок.
Созерцая свой дрифтовый автомобиль, я понимал, что сегодняшний день будет невероятным. На меня нашло правдивое ощущение свободы, когда я нажал педаль газа и автомобиль взмыл в воздухе. Мой сердцебиение участилось, и я испытал головокружение.
Однако перед тем, как начать свою дрифтовую одиссею, я решил отделить посильную дозу псилоцибиновых грибов и выждать, пока они начнут действовать. Моя парковка стала аномальным местом, где через нос я вдыхал легкий дым конопли и глотал закладки из грибов.
И тут началось!
Бум! Блюдце резины прижалось к асфальту, и я ощутил, как дрифтовая магия охватывает меня. Будто мое сознание расширилось, и я стал управлять автомобилем по настоящему чуть ли не мысленно. Адреналин пульсировал в моих венах, и я буквально вертел рулем, словно бог дрифта.
Часы на моем борту вообще казались лишними, ведь время перестало существовать. Я просто жег резину, покручивался в злополучных петлях, возникающих из подходящего подъезда. Звук мотора становился все громче, а я ощущал, как каждая клеточка моего тела ритмично подпрыгивает в такт.
Не было места для страха, только свобода и я. Мои друзья были рядом, но в этот момент я был полностью поглощен ощущением безграничности и мощи. Горячий ветер расчесывал мои волосы, и я знал, что в этот момент я действительно живу, наслаждаюсь и кайфую от каждой секунды.
В конце концов, бензобак мой сильно изменил свое состояние, и я понял, что пора сойти с адреналинового шквала. Заехав на заправку, я ощутил приятное оживление в теле. А сколько бака я потратил, чтобы получить этот драйв!
Моя шея болит, но это было того стоит, в конце концов, когда на горизонте появился полицейский автомобиль, я просто улыбнулся. Сегодня я настолько на пике своей братии, что ничто не способно испортить мое хорошее настроение.
В общем, друзья, я считаю, что дрифт на псилоцибиновых грибах — это нечто большее, чем просто эксперимент. Это сверхъестественное путешествие в дивный мир наркославянской наркотикированной культуры. Хорошо, что мы можем себе позволить немного отключиться от реальности и исследовать новые грани своего сознания.
Но не забывайте, это исключительно мои приключения и ничто не может служить призывом для подражания. Наркотики — это серьезная тема, и каждый должен самостоятельно принять ответственное решение о своих действиях. Я просто делюсь своим взглядом на эту жизнь.
И помните, друзья, наслаждайтесь жизнью, но с умом!